відшарується ніч
і сповзе наче шкіра плаща
у прольоті дверей залишаючи запах блукання
смак покути на цвяшку
присутній як частка мощей
вивільняти
ключем у замку повернувши
на кладку
поміж двох берегів не поплямленим всутнитись
з тіні
від завкруглих образ в розвивання
троянд на кону
з-попід ковдр з-попід рам
кожен розкрил вчувати у звині
всеохопним вітрам віддаючи себе
як струну
This poem has not been translated into any other language yet.
I would like to translate this poem