Нічна платформа. Залізнична.
В тумані хтось стоїть.
Вдивляється в тишу -
не потяг, а в світ.
Світ - де стоїш в переході,
ніби повітря
стискаєш руку.
А пальці не твої.
Між ними - тиша. Чому?
Бо це злочин.
Так думають всі.
Принаймні - зараз.
Чому ви кричите?
Вам страшно?
Заколіть вуха.
Ми не привиди
Ми - є.
This poem has not been translated into any other language yet.
I would like to translate this poem