Ніч упала тихо, мов чужий світанок,
Скільки ще доріг веде мене назад?
У очах твій слід, мов незгаслий спалах,
Та чому ж у грудях тільки біль і чад? .
Душа болить — значить серце б'ється,
У темряві ще іскра не згасла вся.
Коли кричить — то живе надія,
Що в тишині ми знайдемо шлях для двох.
Я шукав відповіді між зірками,
Та мовчали небеса у висоті.
Навіть біль згадаю ніжними словами,
Бо він свідчить: я живу у цій грі.
Душа болить — значить серце б'ється,
У темряві ще іскра не згасла вся.
Коли кричить — то живе надія,
Що в тишині ми знайдемо шлях для двох.
І навіть коли світ зруйнується в пил,
Моє серце буде битися — поки ти тут.
Біль — це крик життя, він мене не зламав,
Я ще вірю, що знайду свою весну.
Душа болить — значить серце б'ється,
У темряві ще іскра не згасла вся.
Коли кричить — то живе надія,
Що в тишині ми знайдемо шлях для двох.
This poem has not been translated into any other language yet.
I would like to translate this poem