Подих Poem by PAVLO SHAMREI

Подих

Відстань вже втратила час,
І вчинки вбили довіру.
Згасло усе між нами враз,
Як день, що сховався у зливу.

Ми будували мости,
Та з попелу стали руїни.
Хотіли кохання знайти —
Знайшли лиш мовчання й провини.

Тепер лиш холодний туман
Між нами стоїть непробитий.
Немов нерозгаданий стан,
Де спогад залишиться жити.

Та інколи в серці моїм
Зринає твій образ, як мрія.
І болем я дихаю з ним,
Хоч знаю — кінець, не надія.

READ THIS POEM IN OTHER LANGUAGES
Close
Error Success