'О Музо...' Poem by Dmytro Bilyk

О музо, як же я від вас п'янію,
Немає вже потреби у вині.
О музо, я звернутися до вас посмію,
І не кажіть ви передчасно ні.

Велике почуття, о те кохання,
Приносить нам і щастя й теплоту,
Однак здатне принести й гору сліз,
І мрії потім лиш про самоту.

Та все ж дозвольте доторкнутись,
До вашої тендітної руки,
З коханим поглядом зіницями зіткнутись,
І в одну мить усе пропаде навкруги.

І ми одні на самоті,
В цілому світі,
Ми одні, ви уявіть лиш миті...

Та з ваших уст лунає те зрадливе слово,
Бо хто я вам і ви мені.
Та очі мої вже сумні,
Бо серце моє далі тліє.

О музо, як же я від вас п'янію.