Твої очі, як прекрасні зорі,
Сяють серед темноти.
А я лиш дивлюся на тебе і не бачу пустоти.
Безперечно, жити далі треба —
...
Хоча я зник, і нас вже не існує,
Все ж історія завжди присутня.
Ми жили, ми раділи, ми сподівалися, та все вийшло в кінці не так, як мало б.
Наш план пішов не за планом.
...
Присвячується Тобі
Твої очі, як прекрасні зорі,
Сяють серед темноти.
А я лиш дивлюся на тебе і не бачу пустоти.
Безперечно, жити далі треба —
Життя це мов би сила,
Яке тебе тягне: чи вверх, чи вниз.
І не важливі всі деталі,
Я просто хочу жити —
От і все.
Лиш ти мені запала в серце
В пошуках шаленої краси.
А лиш з тобою моє життя набуває сенсу —
Ти не мовчи, просто живи.
Ти мов би джерело, яке тече безперервно,
Твої вуста, неначе вулкан в пориві почуттів.
І відчуваю я себе, неначе в казці —
Ця казка триває, просто повір.
Фінал цієї казки я не знаю,
Це просто диво, яке триває.
А лиш одне я тобі скажу:
Полюби і не жалій.