Це колись, ще за давніх-давен було,
За морями, де край землі,
Де жила та дівчина, ти чув його,
Дзвін ім‘я той - Аннабель Лі,
...
Якщо не втратиш голови, де всі
Клянуть тебе за втрачені свої,
Якщо ти певен у собі, хоч інші - ні
І сумнів їм пробачиш у тобі;
...
Шляхи розбіглись у жовтий ліс
І вибач, я не йшов би двома,
І довго сам я стояв, як вріс,
І вниз дивився я аж до сліз
...
Поезія - то хворобливий стан,
Світи, що головою тихо ходять,
Видінь яскравість і видінь туман,
Потенціал засіяного поля.
...
І
Твоя душа на самоті
Надгробок сірий, думи ті —
Нікого, настрій темний,
...
І близькі вже стали зорі
Й непомітно мчать віки,
В невідомого узорі
Затягнулись всі дірки.
...
Я бачив світло ліхтаря в калюжі -
То цілий світ, чи Всесвіт навіть був,
А краєм неба блискавки байдужі,
Далекий грім нагадував стрільбу.
...
Якось посміхнувся діл,
В тиші, без людей довкіл,
Що по війнам розійшлись,
Зорям лишивши колись,
...
Там працює небесний фотограф,
В прямокутниках вікон моїх,
Його спалах гуляє на шторах,
Небесами гримить його сміх.
...
Завтра буде таке ж 'сьогодні',
Що і вчора у нас було,
Того часу у нас - безодні,
Бо нам болісно бачить дно.
...
Дві клітини зустрілись тихо
І тепер воно щось одне,
Десь чекає на нього лихо,
Десь і щастя воно пожне.
...
Між ночі темної видінь
Зрів радість я минулу -
Та світло яві гонить тінь,
Лишивши в серці тугу.
...
З дитинства не таким був я,
Як інші - не сприймав буття,
Як інші бачити - не міг,
Страстей, що ллє весна для всіх -
...
Вона красива йде, мов ніч,
Де зорі в небесах без хмар,
В ній тьма та світло віч-на-віч
Являють в погляді свій дар,
...
Hi, my name is Vitalii. I was born in Ukraine and I live in Kyiv. I like to translate the poems of other poets into Ukrainian. Here is a page with my poems and translations https: //www.stihi.in.ua/avtor.php? author=52780 Here is my new youtube channel https: //www.youtube.com/@user-sv7cz9rd6o)
Аннабель Лі (Ukrainian Translation)
Це колись, ще за давніх-давен було,
За морями, де край землі,
Де жила та дівчина, ти чув його,
Дзвін ім‘я той - Аннабель Лі,
І дівчина жила ця любити щоб,
Та коханою буть мені.
Я був дитям, і вона дитям
За морями, де край землі,
Та любили любов‘ю любові більш
Я з моєю Аннабель Лі -
Так любили, що ангелів погляд пік
Їй услід і мені.
І це був той привід, давним-давно,
За морями, де край землі,
Щоб вітер холодом з хмар обдав
Красу мою, Аннабель Лі;
Вельможний родич враз прийшов
І щоб не була мені,
Сховав у склепі її мерщій,
За морями, де край землі.
Пів щастя ангелам хоч би того,
Їй заздрять вони й мені -
Так! - був це той привід (як знали всі,
За морями, де край землі) ,
Щоб обдав у ніч вітерець зі хмар,
Змерзла і вмерла щоб Аннабель Лі.
Та любов була наша любові сильніш
Тих, старші хто, ніж ми самі,
Більш мудрі хто, ніж ми самі -
Й ні з ангелів хтось у Небес вишині,
Ні з демонів з-попід землі,
Ніколи б не вкрали в моєї душі
Прекрасної Аннабель Лі.
Місяць не принесе в сни мої більш лице
Прекрасної Аннабель Лі,
Та без зір тих ночей, я у сяйві очей
Прекрасної Аннабель Лі,
В час приливу там я, ніч усю поряд я
Там де мила - де мила - де доля моя,
В її склепі, де край землі -
В тій, що морем звучить землі.