Бомбосховище Poem by Halyna Myroslava

Бомбосховище

розсікається тиша

сиреною

хором сирен

з голосних телефонів

зусебіч вусебіч

до страти

залишаються миті

тобі пропонують ховатись

але ти не грішив

і тебе роздирає чому


ти не само...убивця

тож маєш слухняно тікати

і коритися з власної

волі хоч віри не ймеш

що впаде саме зараз на тебе

на рідних на хату

і нічого не вдієш

не стримаєш

не відведеш


всього кілька хвилин

на останню

можливо спробу

залишитись живим

і повірити в вибраність доль

натягаєш наплічник

так кажуть і ти так робиш

опускаєшся в ''бункер''

як в гробницю над світом твоїм



атож

розсікаючи темінь

READ THIS POEM IN OTHER LANGUAGES
Halyna Myroslava

Halyna Myroslava

Chervonograd, Lviv Region, Ukraine
Close
Error Success